Четвер, 28.03.2024, 19:54
Вітаю Вас Гість | RSS

НАША ШКОЛА - сайт Ганич Олени Василівни

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлов

Головна » Файли » Вчителям хімії

РЕАЛІЗАЦІЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ ПРИ НАВЧАННІ УЧНІВ ХІМІЇ
[ Викачати з сервера (134.5 Kb) ] 13.10.2013, 22:10

Зміст

 

Вступ __________________________________________________3

І. Диференційований підхід до навчання як педагогічна

технологія ____________________________________________________4

ІІ. Застосування диференційованого підходу до учнів

при навчанні та перевірці знань __________________________________6

            ІІІ. Реалізація диференційованого навчання на уроках хімії ______8

            Додатки ________________________________________________11

            Висновки _______________________________________________16

            Література ______________________________________________17

  

Вступ

Наш час відзначено глибокими перетвореннями в усіх сферах життя людей: матеріальному виробництві, суспільних відносинах, духовній культурі. Грандіозні завдання нинішнього століття будуть вирішувати ті, хто сьогодні сідає за шкільну парту. У зв'язку з цим від школи потрібно формування в учнів таких рис, як гнучкість мислення, винахідливість, почуття нового, почуття вибору. Такі риси характерні для людини, що володіє науковим світоглядом. Виходячи з цього, слід враховувати, що суспільство вимагає від школи виховувати в учнів науковий світогляд. Тому і концепція шкільної хімічної освіти повинна бути спрямована на вирішення саме цього завдання.

Об'єктивна реальність нашого часу – необхідність використання ефективних форм і методів навчання. Традиційні прийоми багато в чому застаріли, не здатні забезпечити мотивацію навчання, співробітництво й ефективний зворотний зв'язок вчителя та учнів, можливість дієвого управління навчальним врально.

Щоб досягти поставлених перед школою завдань, необхідно удосконалювати і знаходити нові методи навчання, звертати велику увагу на засоби підвищення ефективності викладання.

Одною з найважливіших ланок  навчання хімії є активізація пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх уваги, пам'яті, мислення, мови, а також стимулювання інтересу до вивчення предмета, можливо і вибору профілю орієнтованого на вивчення саме цього предмету, у світлі профільної освіти учнів на старшій ступені . Правильне поєднання організаційних форм, методів і методичних прийомів, що сприяють формуванню в учнів порівняльно-елементарних, науково-правильних уявлень і понять про предмети і явища, що відбуваються навколо нас, забезпечує накопичення систематизованого запасу основних хімічних знань, які, у свою чергу, стають базою для нових понять, суджень і висновків, що розкривають в обсязі, доступному для учнів, основні закони життя і розвитку органічного світу.

 І. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

В даний час одною з найбільш ефективних педагогічних технологій навчання залишається диференційований підхід навчання школярів, заснований на особистісно-орієнтованому характері освіти.

Диференційований підхід у вихованні та навчанні, це один із способів вирішення педагогічних завдань з урахуванням соціально-психологічних особливостей груп виховання, які існують в співтоваристві дітей як його структурні або неформальні об’єднання, або виділяються педагогом за схожими індивідуальними, особистісними якостями учнів. Диференційований підхід займає проміжне положення між фронтальною роботою з усім колективом і індивідуальною роботою з кожним учнем. Реалізації диференційованого підходу сприяє організація ігор, змагань, тимчасових творчих колективів, створення спеціальних педагогічних ситуацій. Необхідна умова диференційованого підходу – вивчення міжособистісних відносин.
Сутність диференційованого підходу полягає:
 
- у забезпеченні досягнень обов’язкових результатів навчання кожним учнем
 відповідно до його реальних навчальних можливостей; 
-  у забезпеченні розвитку пізнавального, ціннісного, творчого, комунікативного та художнього потенціалу особистості;
 
- у забезпеченні навчання відповідно до реальних навчальних можливостей учнів і орієнтацією на «зону найближчого розвитку». [1]

Сучасні концепції середньої освіти виходять з пріоритету мети виховання і розвитку особистості школяра на основі формування учбової діяльності. Важливо створити умови для того, щоб кожний учень міг повністю реалізувати себе, ставши справжнім суб’єктом навчання, який бажає і уміє вчитися. Навчання повинне бути варіативним до індивідуальних особливостей школярів. Одним із засобів реалізації індивідуального підходу до дітей є диференціація навчання. Диференційованим вважається такий врально-виховний процес, для якого характерний облік типових індивідуальних відмінностей учнів.

Організація вчителем внутрішньокласової диференціації включає декілька етапів.

1.Визначення критерію, на основі якого виділяються групи учнів для диференційованої роботи.

2.Проведення діагностики по вибраному критерію.

3.Розподіл дітей по групах з урахуванням результатів діагностики.

4.Вибір способів диференціації, розробка різнорівневих завдань для створених груп учнів.

5.Реалізація диференційованого підходу до школярів на різних етапах уроку.

6.Діагностичний контроль за результатами роботи учнів, відповідно до якого може змінюватися склад груп і характер диференційованих завдань [9].

У роботі із школярами доцільно використовувати два основні критерії диференціації: навченість і навчання. На думку психологів, навченість — це певний підсумок попереднього навчання, тобто характеристики психічного розвитку дитини, які склалися у неї до сьогоднішнього дня. Показниками навченості можуть служити досягнутий учнем рівень засвоєння знань, рівень засвоєння навиків і умінь, якості знань і навиків (наприклад, усвідомленість, узагальненість), способи і прийоми їх надбання.

Навчання трактується як сприйнятливість школяра до засвоєння нових знань і способів їх добування, готовність до переходу на нові рівні розумового розвитку (А.К.Маркова), як ансамбль інтелектуальних властивостей людини, від якої за всіх інших рівних умов залежить успішність навчання (З.І. Калмикова).

Якщо навченість є характеристикою актуального розвитку, тобто того, чим уже володіє учень, то навчання — характеристика його потенційного розвитку. З цієї точки зору поняття навчання близьке до поняття зона найближчого розвитку, запропонованого Л.С. Виготським. Важливими показниками високого рівня навчання є сприйнятливість до допомоги іншої людини, уміння здійснювати перенесення, здібність до самонавчання, працездатність і ін.

 

Категорія: Вчителям хімії | Додав: Helen
Переглядів: 2568 | Завантажень: 272 | Рейтинг: 3.5/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук