1 учень
Кожна
рослина, дерево, пташина –
то
все чудова наша Україна.
Наше
завдання – зберегти природу,
Для
мене, тебе , всього народу.
2 учень
Хай завжди
будуть ...
Всі РІКИ!
3 учень.
Хай завжди буде ...
Всі РИБА!
4 учень
Хай вода буде в..
Всі МОРІ!
5 учень А в пустелі – верблюд!
6 учень Хай завжди будуть люди!
7 учень Хай завжди будуть діти.
8 учень Хай завжди в чистім небі..
Всі Буде сонце світить! (Піднімають емблему команди)
1.
Сценка про золоту рибку +
презентація
Ведуча: Дід та баба в Сторожниці жили
До річки Уж по чисту воду ходили
Жили вони не тужили
Бо зприродою дружили!
Дід ловив рибу а баба пряла пряжу.
А далі сталося все як у казці...
Дід пішов на річку, закинув
вудочку та й витяг золоту рибку.
Рибка: Відпусти мене, діду, виконаю будь-яке
твоє бажання!
Дід: Йой, золотенька моя! Нич мені од
тебе не треба, йди собі в чисту річку, плавай, де хочеш.
Ведуча: Прийшов дід додому, розповів про
велике диво бабі.
Дід: Чуєш, стара! Їмивим сьогодні
рибку золоту, а вона почалася просити же бим ї пустив назад у ріку, казала же
зробить всьо шо захочу. Я ї почкодовав і пустив назад у ріку.
Баба: Ти, старий дурню! Вертайся назад
до річки і кажи туй рибці, же я хочу,
хочу... хочу бути царицею всіх Рослин. Оби мені не треба було ни садити,
ни полоти, ни копати, оби всьо самой росло і родилося.
Ведуча: Пішов дід до річки та й став
просити рибку.
Дід: Рибочко моя золота! Загнала мене
моя Маря од тобі, оби ти її зробила царицьов над усіма рослинами. Каже же не
хоче вже нич робити, най юй усі рослини служать.
Рибка: Добре діду, не журися, йди
додому.
Ведуча: Прийшов дід додому, а баба знову
сердита.
Баба: Ну і шо ти лем за царство рослин
вспомнив? А корову хто буде доїти? А свині хто буде годовати? Ану бігом назад,
кажи рибі же я хочу бути ще й царицею Тварин!
Ведуча: Прийшов дід знов до річки,
погукав рибку золоту, і знову виконала вона його бажання – підкорилося бабі
царство тварин.
Дід: Ну шо, бабо, довольна? Вже можеш
точно нич не робити!
Баба: Но шо ти возьмеш із старого
дурака? Шо в теперішньому світі значить царювати над рослинами і тваринами? То
тепер каждий фермер може! Тепер треба мати ще й газову трубу, пару заводів а й
атомну електростанцію. О тогди вже точно мож нич не робити, лем бакси рахувати.
Най мене твоя рибка зробить царицьов Земнов, щоб мені служило і повітря, і
вода, і земля.
Ведуча: Засмутився дід, та робити
нічого, пішов знову до річки.
Рибка: Що сталося, дідусю?
Дід: Ой горе мені, старому! Моя баба
зовсім здуріла, мало їй того, же царює над рослинами і тваринами, хоче бути
царицею Земною.
Рибка: Виконаю я, дідусю, і це її
бажання!
Ведучий: Вернувся дід до баби, а та вже з порогу кричить.
Баба: Діду! Я тут подумала, - Земля не
муй масштаб! Хочу бути царицею Всесвіту! Шуруй до золотої рибки, хай виконує
бажання!
Дід: Бабо, вже ти зовсім розум
одобрало на старості...
Баба: Я кіть возьму дораз качулку, та
ти ноги одніме!. Кому кажу – марш до рибки.
Ведуча: Пішов дід до річки та й бачить –
річка вся вимерла і рибки золотої нема – теж померла. Повернувся додому – а
перед ним знов стара хата і баба біля неї.
Дід: Ой бабо! Дуже сь многого хотіла
Жадність твоя всю природу
Ще й річку нашу погубила!
2. Річка-безіменка. :
Не шукай — мене більше нема,
Залишилась канава сама.
Он там далі завод збудували,
Мені дихати нічем стало.
Чи подумав про мене хто ?
— Ні. Всі відходи зливались мені,
Не ввійшла я у плани і темпи.
Всі гадали; природа стерпить.
Споживацьки вам голови кружить.
Ось! Зробили із мене калюжу.
Риба згинула вся до одної.
Я вмираю в такім неспокої,
Захистити себе не можу.
Я могла б у годину гожу
В тихий вечір ,під тиху пісню
Про героїв війни
розповісти...
Я ж поїла їх, умивала,
Крові їхньої змила немало,
Бо вони ж тут за клаптик
кожен...
Ну хіба ж я забути можу?
Я гадаю: природа й людина
Як ніхто мають бути єдині.
Мене ж душать нітрати й фосфати
Уж і Тиса як живуть там?
Не спіткала їх доля Дунаю?
Не цвіте ще у ньому вода ?
Хай-обходить всіх їх біда...
Все. Я гину. Вже сил не стає.
Безіменка ж — ім'я моє...
3. Пісня про Дунай + танець
Тече річка
невеличка через гори через гай
Рано вранці небо кличе вставай сонце вставай
Розбуди усе навколо хай почує рідний край
Уж і Тису серцю милу
І Дунай оберігай.
Приспів
А у нас на Закарпатті
Є високі гори
А у нас на Закарпатті
Всі річки прозорі
Хай повітря буде чистим
І лісів багато
Бо для нас природа
Наче рідна мати.
Тече Дунай в Чорне море
Прокладає собі путь
Йому річки закарпатські
Води свої віддають.
По землі вода гуляє
Напуває рідний край
Вся природа оживає
Співай Земле, співай.
Приспів
4. Слабка ланка
Ведучий. Ми граємо у інтелектуальну
гру «слабка ланка». Сьогодні грають:
Горила – розумна лісова тварина, яка знаходиться
на межі виживання;
Гриб-боровик – ще недавно був їстівний, але у
зв’язку з поганою екологією все частіше стає причиною отруєння;
Пролісок – колись був
розповсюджений на території нашої країни, але сьогодні занесений до
Червоної книги;
Людина – донедавна вважала себе господарем
природи, проте сьогодні він її заручник.
Отже почнемо нашу гру. Починаємо з першого
гравця.
- Горила яка середня тривалість життя людини в
нашій країні?
Горила – 84 роки
Ведучий - це не правильна відповідь. Правильна відповідь 64
роки.
Людина - скільки дрібних річок
знищено в нашій країні?
Людина – близько тисячі.
Ведучий – це правильна відповідь.
Гриб скільки отрути на душу населення отримують у
рік мешканці нашої країни.?
Гриб – 3 кг.
Ведучий – це неправильна відповідь. Правильна відповідь 30
кг.
Пролісок - скільки шкідливих
промислових викидів щорічно потрапляє у повітря?
Пролісок – 10 млн.
Ведучий – це неправильна відповідь. Правильна відповідь 20
млн.
Людина - що є причиною ракових
захворювань?
Людина – погана екологія.
Ведучий. Це правильна відповідь. Причиною ракових захворювань
у 80% є забруднення навколишнього середовища. (звучить сигнал про закінчення часу ). І я не встигаю задати
наступне питання. Прийшов час обирати саму слабку ланку.
ХТО Заважає команді жити?
Від кого потрібно позбутись в першу чергу?
Горила – людина
Гриб – людина
Пролісок – людина
Ведучий. Але за статистикою сама
сильна ланка – людина і вона має право обрати саму слабку ланку.
Людина – горила
Ведучий – горила ви сама слабка ланка! Прощайте!
Людина – гриб.
Ведучий – (здивовано) і ви гриб сама слабка ланка! Прощайте!
Людина – пролісок
Ведучий – і пролісок сама слабка ланка.
Прощавайте.
Сьогодні виграла людина. Але мені чомусь
здається, що саме людина є самою слабкою ланкою, бо саме їй загрожує
самознищення, якщо вона не навчиться жити в гармонії з природою.
5. Вірші
- Що ж це сталося з нами, люди? Це ж як так, то
нічого не буде.
- Ні річок, ні гаїв, ні криниць, Ні
комах, ані звірів, ні птиць
- Ані квітів, ні трав, ні повітря. Ні людей, хоч тепер вже —
повірте.
- Зупинімось — останній
є шанс, оглянімось — благаємо вас.
- Все задумано мудро в природі, жити всьому у мирі і в згоді.
- Річка хай куди хоче тече, пташеняті підставлю плече.
- Як зрубаємо дерево — вмить поспішаймо хоч два посадить.
- Як асфальт — то не через калину, джерельце — хай не знає зупину.
- Полюбімо природу палко, не топчімо ногами фіалку...
- Як розоримо світ оцей вщерть, вирок нам без війни буде: смерть.
- Зупинімось — останній є шанс. Ця планета не тільки для нас.
Разом. Люди,
будьмо ж людьми!
6. пісня
(Пісня на
мотив "Маленькая страна”)
У Всесвіті є така планета:
Зветься вона Земля.
Люблять її дорослі й діти,
Хоч вона і мала.
Все навкруги цвіте й буяє,
Щедрий дає врожай.
І нам життя Земля дарує –
Це
найдорожчий дар.
Приспів:
Рідна моя Земля, /2р
Вічно живи й квітуй у світі,
Щастя даруй, життя.
Є на Землі і Сторожниця.
Море проблем у ній.
Ми ж не впадаєм в сум і відчай,
Славу співаєм їй.
Бо це наш край і батьківщина,
Отчий наш тут поріг.
Слався, квітуй, моя Вкраїно,
Святий наш оберіг.
Приспів.
РАЗОМ:
Рідна Земля, живи!
|