П`ятниця, 14.08.2020, 23:29
Вітаю Вас Гість | RSS

НАША ШКОЛА - сайт Ганич Олени Василівни

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлов

Головна » Файли » Твори ЗНО українська література (скорочено)

Історичні пісні - Пісні Марусі Чурай (Віють вітри, віють буйні) (скорочено) Короткий зміст тексту, стислий переказ сюжету
22.10.2013, 20:59
Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; 
О, як моє болить серце, а сльози не ллються. 

Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу. 
Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу. 

Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде, 
Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде. 

Єсть же люди, що і моїй завидують долі; 
Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі? 

Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці? 
Тяжко жити без милого і в своїй сторонці. 

Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися! 
Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися. 

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) 
Пісня Марусі Чурай "Віють вітри, віють буйні" передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з "милим чорнобривим". Для неї це — "люте горе", вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться — сльози не ллються) і закінчується риторичними питальними та окличними реченнями. Має струнку організацію, дуже мелодійний, і донині користується популярністю.
Категорія: Твори ЗНО українська література (скорочено) | Додав: Helen
Переглядів: 1417 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук