Четвер, 28.03.2024, 15:51
Вітаю Вас Гість | RSS

НАША ШКОЛА - сайт Ганич Олени Василівни

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлов

Головна » Файли » Твори ЗНО українська література (скорочено)

Народні думи - Дума про Марусю Богуславку (скорочено) Короткий зміст тексту, стислий переказ сюжету
22.10.2013, 21:01
Що на Чорному морі, 

На камені біленькому, 

Там стояла темниця кам’яная, 

Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, 

Бідних невольників. 

То вони тридцять літ у неволі пробувають, 

Божого світу, сонця праведного у вічі собі 

не видають. 

То до їх дівка-бранка, 

Маруся, попівна Богуславка, 

Приходжає, 

Словами промовляє: 

«Гей, козаки, 

Ви, бідні невольники! 

Угадайте, що в нашій землі християнській за день 

тепера?» 

То тоді бідні невольники зачували, 

Дівку-бранку, 

Марусю, попівну Богуславку, 

По річах познавали, 

Словами промовляли: 

«Гей, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко! 

Почім ми можем знати, 

Що в нашій землі християнській за день тепера?» 

Що тридцять літ у неволі пробуваєм, 

Божого світу, сонця праведного у вічі не видаєм, 

То ми не можем знати, 

Що в нашій землі християнській за день тепера». 

Тоді дівка-бранка, 

Маруся, попівна Богуславка, 

Теє зачуває, 

До козаків словами промовляє: 

«Ой козаки, 

Ви, біднії невольники! 

Що сьогодні у нашій землі християнській Великодня 

субота. 

А завтра святий празник, раковий день Великдень». 



Козаки починають проклинати Марусю, що вона нагадує їм про величне свято, коли вони знаходяться в неволі. Бранка ж розповідає, що передасть їм ключі від темниці, коли пан турецький виїде до мечеті. Вона приходить до темниці й відмикає її. 



...На волю випускає 

І словами промовляє. 

«Ой козаки, 

Ви, біднії невольники! 

Кажу я вам, добре дбайте, 

В городи християнські утікайте, 

Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава 

не минайте, 

Моєму батьку й матері знати дайте; 

Та нехай мій батько добре дбає, 

Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває, 

Великих скарбів не збирає, 

Та нехай мене, дівки-бранки, 

Марусі, попівни Богуславки, 

З неволі не викупає, 

Бо я вже потурчилась, побусурменилась 

Для роскоші турецької, 

Для лакомства нещасного!» 

Ой, визволи, Боже, нас всіх, бідних невольників, 

З тяжкої неволі, 

З віри бусурменської. 

На ясні зорі, 

На тихі води, 

У край веселий, 

У мир хрещений! 

Вислухай, Боже, у просьбах щирих, 

У нещасних молитвах 

Нас, бідних невольників! 
Категорія: Твори ЗНО українська література (скорочено) | Додав: Helen
Переглядів: 2026 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук